Словарь української мови (1924)/поназивати
◀ поназдоганяти | Словарь української мови П поназивати |
поназлітуватися ▶ |
|
Поназива́ти, ва́ю, єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. I. 144.
◀ поназдоганяти | Словарь української мови Борис Грінченко П поназивати |
поназлітуватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поназивати
Борис Грінченко
1924
Поназива́ти, ва́ю, єш, гл. Назвать (многихъ). Їдного назвав Гавриїлом, другого Михаїлом, — всіх поназивав. Чуб. I. 144.