Словарь української мови (1924)/поназдивитися
| ◀ поназбірувати | Словарь української мови П поназдивитися |
поназдирати ▶ |
|
Поназдиви́тися, влю́ся, вишся, гл. Разсмотрѣть, увидѣть. Поживете, то поназдивитесь, що у нас робиться. Мнж. 190. Ож побачите! ож поназдивитесь! Левиц. I. 166.