Словарь української мови (1924)/понадбірати

by Борис Грінченко

◀ понадбиватися

Словарь української мови Борис Грінченко П понадбірати

понадбовувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понадбіра́ти, ра́ю, єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.