Словарь української мови (1924)/понавертати

by Борис Грінченко

◀ понавербовувати

Словарь української мови Борис Грінченко П понавертати

понавивати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понаверта́ти, та́ю, єш, гл. То же, что и наверну́ти, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.