Словарь української мови (1924)/понабріхувати

by Борис Грінченко

◀ понаближатися

Словарь української мови Борис Грінченко П понабріхувати

понаброювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Понабрі́хувати, хую, єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. I. 375.