Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поміть
Берлін: Українське слово, 1924

По́міть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. См. Помет.