Словарь української мови (1924)/помітний
| ◀ помітити | Словарь української мови П помітний |
помітно ▶ |
|
Помі́тний, а, е. Замѣтный, примѣтный. Екатериносл. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.
| ◀ помітити | Словарь української мови Борис Грінченко П помітний |
помітно ▶ |
|
Словарь української мови — П
помітний
Борис Грінченко
1924
Помі́тний, а, е. Замѣтный, примѣтный. Екатериносл. у. Я свого ножа зараз пізнаю, бо він помітний. Славяносерб. у.