Словарь української мови (1924)/поміряти
| ◀ помір'я | Словарь української мови П поміряти |
помірятися ▶ |
|
Помі́ряти, ряю, єш, гл. Измѣрить. Та й малий же, каже, з біса; а ну я тебе поміряю. Рудч. Ск. I. 3. — ніжки́, ру́чки дити́ні. При купаньѣ ребенка свести вмѣстѣ на моментъ правую ручку съ лѣвой ножкой, а лѣвую ручку съ правой ножкой. Навчаю, як і покупати… як ніжки, ручки поміряти, щоб і своїй дитині, бува, ніжок не звихнула. Г. Барв. 436.