Словарь української мови (1924)/поміркувати

by Борис Грінченко

◀ поміркування

Словарь української мови Борис Грінченко П поміркувати

поміркуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Подумать, поразмыслить. Лучче ж поміркую, де то моя Катерина. Шевч. 79. Своїм розумом поміркувать. ЗОЮР. I. 174.