Словарь української мови (1924)/поміж

by Борис Грінченко

◀ помівка

Словарь української мови Борис Грінченко П поміж

поміжний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. По́між, жі, ж. Проходъ. Кругом люде у два ряди постали рясно, мов квіток хто рядочками насаджав, тільки поміж пропустили попові з причетом пройти. Г. Барв. 65.

II. По́між, нар. 1) Около, возлѣ, въ смежности. Мати за няньку у другому дворі поміж. Г. Барв. 544. 2) Подъ рядъ, сплошь. У трьох дворах поміж вигинула скотина. Лебед. у.

Помі́ж, пред. 1) Между, среди. Поміж тими туманами сиз голуб літає. Чуб. Піти́ помі́ж лю́де. Пойти въ люди, въ среду людей. От і пішов поміж чужі люде. Федьк. 2) Мимо. А подружечки все віночки та й плестимуть, поміж твої ворітенька та й нестимуть. Мил. 131.