Словарь української мови (1924)/помститися

by Борис Грінченко

◀ помстити

Словарь української мови Борис Грінченко П помститися

помстник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Помсти́тися, мщу́ся, сти́шся, гл. Отомстить кому. Як би це над ним помститься? Драг. 166. Бенедь над Лазором помстився. НВолын. у. Зневажала його і він за те помстився. Чуб. I. 45.