Словарь української мови (1924)/помотати
| ◀ помотайло | Словарь української мови П помотати |
помотатися ▶ |
|
Помота́ти, та́ю, єш, гл. Смотать (во множествѣ). На́ тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала. Рудч. Ск. II. 44.
| ◀ помотайло | Словарь української мови Борис Грінченко П помотати |
помотатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
помотати
Борис Грінченко
1924
Помота́ти, та́ю, єш, гл. Смотать (во множествѣ). На́ тобі на дві мички прядіва, щоб ти і зом'яла, і спряла й помотала. Рудч. Ск. II. 44.