Словарь української мови (1924)/помоститися
| ◀ помостити | Словарь української мови П помоститися |
помотайло ▶ |
|
Помости́тися, щу́ся, стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві… і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.
| ◀ помостити | Словарь української мови Борис Грінченко П помоститися |
помотайло ▶ |
|
Словарь української мови — П
помоститися
Борис Грінченко
1924
Помости́тися, щу́ся, стишся, гл. Постлать себѣ постель. Помостилась на лаві… і собі лягла. Мир. Пов. II. 55.