Словарь української мови (1924)/поморочити
| ◀ поморозь | Словарь української мови П поморочити |
поморочитися ▶ |
|
Поморо́чити, чу, чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
| ◀ поморозь | Словарь української мови Борис Грінченко П поморочити |
поморочитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поморочити
Борис Грінченко
1924
Поморо́чити, чу, чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).