Словарь української мови (1924)/помолотити
| ◀ помолоти | Словарь української мови П помолотити |
помолочник ▶ |
|
Помолоти́ти, лочу́, тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
| ◀ помолоти | Словарь української мови Борис Грінченко П помолотити |
помолочник ▶ |
|
Словарь української мови — П
помолотити
Борис Грінченко
1924
Помолоти́ти, лочу́, тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.