Словарь української мови (1924)/помихтіти
| ◀ помиток | Словарь української мови П помихтіти |
помишлення ▶ |
|
Помихті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.
| ◀ помиток | Словарь української мови Борис Грінченко П помихтіти |
помишлення ▶ |
|
Словарь української мови — П
помихтіти
Борис Грінченко
1924
Помихті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.