Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помирити
Берлін: Українське слово, 1924

Помири́ти, рю́, риш, гл. Помирить. Може й Хмельницькому доведеться їх помирить. Стор. МПр. 89. Пійди лишень помири їх. ЗОЮР. I. 162.