Словарь української мови (1924)/помертвіти
◀ померлий | Словарь української мови П помертвіти |
померти ▶ |
|
Помертві́ти, ві́ю, єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.
◀ померлий | Словарь української мови Борис Грінченко П помертвіти |
померти ▶ |
|
Словарь української мови — П
помертвіти
Борис Грінченко
1924
Помертві́ти, ві́ю, єш, гл. 1) Помертвѣть. 2) Поблѣднѣть какъ мертвый. Втікаєте необзир помертвівши. К. Іов. 94.