Словарь української мови (1924)/поменятися
| ◀ поменшатися | Словарь української мови П поменятися |
помер ▶ |
|
Поменя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. помени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Константиногр. у.
| ◀ поменшатися | Словарь української мови Борис Грінченко П поменятися |
помер ▶ |
|
Словарь української мови — П
поменятися
Борис Грінченко
1924
Поменя́тися, ня́юся, єшся, сов. в. помени́тися, ню́ся, ни́шся, гл. Пообѣщать. Я поменявся йому це дати. Константиногр. у.