Словарь української мови
Борис Грінченко
П
помежно
Берлін: Українське слово, 1924

Поме́жно, нар. = Помеженно. Жили вони сусідами. У жодного був гарний садок і огород і притулювались вони один до другого помежно. Чуб. II. 658.