Словарь української мови (1924)/помеженник
| ◀ помеже | Словарь української мови П помеженник |
помеженно ▶ |
|
Помеже́нник, ка, м. = Поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.
| ◀ помеже | Словарь української мови Борис Грінченко П помеженник |
помеженно ▶ |
|
Словарь української мови — П
помеженник
Борис Грінченко
1924
Помеже́нник, ка, м. = Поміжник. Він мені помеженник, межа з межею: як же мені не знати його. Новомоск. у.