Словарь української мови (1924)/помарнілий
| ◀ помарнити | Словарь української мови П помарнілий |
помарніти ▶ |
|
Помарні́лий, а, е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.
| ◀ помарнити | Словарь української мови Борис Грінченко П помарнілий |
помарніти ▶ |
|
Словарь української мови — П
помарнілий
Борис Грінченко
1924
Помарні́лий, а, е. Увядшій, похудѣвшій, зачахнувшій. Кругом тебе протягнулась трупом бездиханним помарнілая пустиня. Шевч. 432.