Словарь української мови (1924)/поляк

by Борис Грінченко

◀ полягтися

Словарь української мови Борис Грінченко П поляк

поляка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поля́к, ка, м. Полякъ. До поляків не ходимо на жадну пораду. ЕЗ. V. 242. Ум. Поля́ченько, нѣсколько презрительно: полячо́к. Хвалилися поляченьки, що вни звоювали. АД. II. 39. Зріклисмося… і тих панків, тих полячків, котрії з нас жили. ЕЗ. V. 242.