Словарь української мови (1924)/полювання

by Борис Грінченко

◀ полюбувати

Словарь української мови Борис Грінченко П полювання

полювати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Полюва́ння, ня, с. 1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і їде на полювання, бо кохався у полюванні. Рудч. Ск. I. 121. 2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. Полюва́ннячко.