Словарь української мови (1924)/польнувати
◀ полька | Словарь української мови П польнувати |
польованець ▶ |
|
Польнува́ти, ну́ю, єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).
◀ полька | Словарь української мови Борис Грінченко П польнувати |
польованець ▶ |
|
Словарь української мови — П
польнувати
Борис Грінченко
1924
Польнува́ти, ну́ю, єш, гл. Походить по приходу, собирая съ прихожанъ ленъ и прочія даянія (о попадьяхъ).