Словарь української мови (1924)/получати

by Борис Грінченко

◀ получабак

Словарь української мови Борис Грінченко П получати

получити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Получа́ти, ча́ю, єш, сов. в. получи́ти, чу́, чиш, гл. 1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі. Гол. III. 393. 2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття. Чуб. V. 974.