Словарь української мови (1924)/полуда
| ◀ полувниця | Словарь української мови П полуда |
полудання ▶ |
|
Полу́да, ди, ж. 1) Глазурь. 2) Катарактъ, бѣльмо. Полуда на очі сіла. Полудою очі затягло. Мені́ полу́да спа́ла. Кромѣ прямаго значенія, переносно: я прозрѣлъ, увидѣлъ то, чего раньше не видѣлъ. Мені давненько почала спадати з очей полуда. Левиц. Пов. 172. См. Луда.