Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полубка
Берлін: Українське слово, 1924

По́лубка, ки, ж. Деревянная крышка улья. См. Палуба 2. Прийшов у пасіку, дивлюсь, — полубка лежить на землі, скинута з вуліка. Новомоск. у.