Словарь української мови (1924)/полоненик
◀ полон | Словарь української мови П полоненик |
полоник ▶ |
|
Полоне́ник, ка, м. Плѣнникъ.
◀ полон | Словарь української мови Борис Грінченко П полоненик |
полоник ▶ |
|
Словарь української мови — П
полоненик
Борис Грінченко
1924
Полоне́ник, ка, м. Плѣнникъ.