Словарь української мови (1924)/поломня
| ◀ поломно | Словарь української мови П поломня |
полом'яний ▶ |
|
По́ломня, ня, по́лом'я, м'я, с. = Полум'я. Поломня йде до небес. Грин. I. 156. А він загадав їй рибоньку жарить без вогню і без полом'я. Чуб. V. 819. Ум. По́лом'ячко.