Словарь української мови (1924)/поломитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поломитися
Берлін: Українське слово, 1924

Поломи́тися, млю́ся, мишся, гл. Сломаться. Дорогою вісь поломилася. КС. 1883. III. 671. Мостовиночка поломилася, вірний дружок затонув. Чуб. V. 370. Плужок… не поламлеться. Г. Барв. 195. Свічки не поламнуться, як оцюди положу? Пирят. у.