Словарь української мови (1924)/покутянин
| ◀ покутя | Словарь української мови П покутянин |
покуховарити ▶ |
|
Покутя́нин, на, м. Житель Поку́тя. Желех.
| ◀ покутя | Словарь української мови Борис Грінченко П покутянин |
покуховарити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покутянин
Борис Грінченко
1924
Покутя́нин, на, м. Житель Поку́тя. Желех.