Словарь української мови (1924)/покуса
| ◀ покус | Словарь української мови П покуса |
покусати ▶ |
|
Поку́са, си, ж. Искушеніе. На поку́су підво́дити. Искушать. Страшно тебе й слухати, що ти мене на покусу підводиш! Стор. МПр. 14.
| ◀ покус | Словарь української мови Борис Грінченко П покуса |
покусати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покуса
Борис Грінченко
1924
Поку́са, си, ж. Искушеніе. На поку́су підво́дити. Искушать. Страшно тебе й слухати, що ти мене на покусу підводиш! Стор. МПр. 14.