Словарь української мови (1924)/покумувати
◀ покумитися | Словарь української мови П покумувати |
покундосити ▶ |
|
Покумува́ти, му́ю, єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.
◀ покумитися | Словарь української мови Борис Грінченко П покумувати |
покундосити ▶ |
|
Словарь української мови — П
покумувати
Борис Грінченко
1924
Покумува́ти, му́ю, єш, гл. Побыть кумомъ, кумою.