Словарь української мови (1924)/покульбачити
◀ покукурікати | Словарь української мови П покульбачити |
покульгати ▶ |
|
Покульба́чити, чу, чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).
◀ покукурікати | Словарь української мови Борис Грінченко П покульбачити |
покульгати ▶ |
|
Словарь української мови — П
покульбачити
Борис Грінченко
1924
Покульба́чити, чу, чиш, гл. Осѣдлать (многихъ лошадей).