Словарь української мови (1924)/покрутити

by Борис Грінченко

◀ покруп'янка

Словарь української мови Борис Грінченко П покрутити

покрутитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покрути́ти, чу́, тиш, гл. 1) Покрутить, повертѣть. А чорт тоді покрутив головою і каже: таки і я тебе покалічив. Рудч. Ск. I. 52. 2) Исковеркать. Щоб тобі покрутило. Чуб. I. 90.