Словарь української мови (1924)/покрова
◀ покріпний | Словарь української мови П покрова |
покровений ▶ |
|
Покро́ва, ви, ж. 1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. ХС. I. 79. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові. Чуб. V. 1028. 2) Покровительница. Ум. Покрі́вонька, покро́вонька. Моя матінко, моя й покрівонько! Мил. 194.