Словарь української мови (1924)/покрапати

by Борис Грінченко

◀ покрамарювати

Словарь української мови Борис Грінченко П покрапати

покрапляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Покра́пати, паю, єш, гл. Покапать.

Покрапа́ти, па́ю, єш, гл. Накрапывать (о дождѣ). Та се дрібен дощик покрапає, та синього моря доповняє. Чуб. V. 851. Став покрапать дощ. Драг. 424.