Словарь української мови (1924)/покоїти
| ◀ покоїк | Словарь української мови П покоїти |
покоїтися ▶ |
|
Поко́їти, ко́ю, їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе покоїти. Кв.
| ◀ покоїк | Словарь української мови Борис Грінченко П покоїти |
покоїтися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покоїти
Борис Грінченко
1924
Поко́їти, ко́ю, їш, гл. Покоить, лелѣять. Я тебе не покину довіку, буду тебе покоїти. Кв.