Словарь української мови (1924)/покотьоло

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покотьоло
Берлін: Українське слово, 1924

Покотьо́ло, ла, с. Деревянный кружокъ (дѣтская игрушка). Скочусь, неначе те покотьоло, не забившись. Стор. МПр. 40. Ум. Покотьо́льце.