Словарь української мови (1924)/покосити
| ◀ покосарщина | Словарь української мови П покосити |
покоситися ▶ |
|
Покоси́ти, шу́, сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
| ◀ покосарщина | Словарь української мови Борис Грінченко П покосити |
покоситися ▶ |
|
Словарь української мови — П
покосити
Борис Грінченко
1924
Покоси́ти, шу́, сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.