Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покосити
Берлін: Українське слово, 1924

Покоси́ти, шу́, сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.