Словарь української мови (1924)/покоритися
| ◀ покорити | Словарь української мови П покоритися |
покорм ▶ |
|
Покори́тися, рю́ся, ришся, гл. Покориться, смириться предъ кѣмъ. Кому мені покоритися: чи старому та старенькому, чи малому та малесенькому. Чуб. V. 669.