Словарь української мови (1924)/поколупати
| ◀ поколошкати | Словарь української мови П поколупати |
поколупатися ▶ |
|
Поколупа́ти, па́ю, єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.
| ◀ поколошкати | Словарь української мови Борис Грінченко П поколупати |
поколупатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
поколупати
Борис Грінченко
1924
Поколупа́ти, па́ю, єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.