Словарь української мови (1924)/поколупати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поколупати
Берлін: Українське слово, 1924

Поколупа́ти, па́ю, єш, гл. Поковырять, исковырять. Хто це мені піч поколупав? Богодух. у.