Словарь української мови (1924)/поколихати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поколихати
Берлін: Українське слово, 1924

Поколиха́ти, ха́ю, (шу), єш (шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ном. № 12323. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише. Чуб. V. 605.