Словарь української мови (1924)/поколихати
| ◀ поколисати | Словарь української мови П поколихати |
поколихатися ▶ |
|
Поколиха́ти, ха́ю, (шу), єш (шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ном. № 12323. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише. Чуб. V. 605.