Словарь української мови (1924)/пококати
◀ покойовий | Словарь української мови П пококати |
поколесне ▶ |
|
Поко́кати, каю, єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.
◀ покойовий | Словарь української мови Борис Грінченко П пококати |
поколесне ▶ |
|
Словарь української мови — П
пококати
Борис Грінченко
1924
Поко́кати, каю, єш, гл. Постричь, обстричь (овецъ). Мнж. 182.