Словарь української мови (1924)/позіхати

by Борис Грінченко

◀ позіскакувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позіхати

позіхатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позіха́ти, ха́ю, єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.