Словарь української мови (1924)/позряжати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позряжати
Берлін: Українське слово, 1924

Позряжа́ти, жа́ю, єш, гл. То-же, что и зряжа́ти, но во множествѣ. Позряжає своїх дочок та й не надивиться на їх. Борз. у.