Словарь української мови (1924)/позривати

by Борис Грінченко

◀ позраховувати

Словарь української мови Борис Грінченко П позривати

позринати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позрива́ти, ва́ю, єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.