Словарь української мови (1924)/позохочуватися
◀ позотлівати | Словарь української мови П позохочуватися |
позраджувати ▶ |
|
Позохо́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).
◀ позотлівати | Словарь української мови Борис Грінченко П позохочуватися |
позраджувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
позохочуватися
Борис Грінченко
1924
Позохо́чуватися, чуємося, єтеся, гл. Проявить охоту, желаніе, согласиться что либо сдѣлать (о многихъ).