Словарь української мови (1924)/позначати
| ◀ познаходитися | Словарь української мови П позначати |
позначатися ▶ |
|
Познача́ти, ча́ю, єш, сов. в. позначи́ти, чу́, чи́ш, гл. Обозначать, обозначить; намѣчать, намѣтить. Маркев. 121. Цибулькою позначила, петрушкою притрусила. Чуб. V. 796.